Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бир-бир —
бир-би́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бир-бир —
БИР-БИ́Р, виг., розм. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський); Буває, дивиться Лаврін – одбилось одно-двоє, нагукає: “А бир-бир, а куди!..” І йде завертати [вівці] (Л. Смілянський).
Словник української мови у 20 томах
бир-бир —
БИР-БИ́Р, виг. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320); Буває, дивиться Лаврін — одбилось одно-двоє, нагукає: "А бир-бир, а куди!.." І йде завертати [вівці] (Сміл., Зустрічі, 1936, 26).
Словник української мови в 11 томах