бир-бир

бир-би́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бир-бир — виг. Уживається для скликання овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бир-бир — БИР-БИ́Р, виг., розм. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський); Буває, дивиться Лаврін – одбилось одно-двоє, нагукає: “А бир-бир, а куди!..” І йде завертати [вівці] (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
3. бир-бир — БИР-БИ́Р, виг. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320); Буває, дивиться Лаврін — одбилось одно-двоє, нагукає: "А бир-бир, а куди!.." І йде завертати [вівці] (Сміл., Зустрічі, 1936, 26).  Словник української мови в 11 томах