бир-бир
БИР-БИ́Р, виг., розм.
Уживається для скликання овець.
Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський);
Буває, дивиться Лаврін – одбилось одно-двоє, нагукає: “А бир-бир, а куди!..” І йде завертати [вівці] (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)