битка
би́тка
-и, ж.
1》 Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до терниці, але з ширшою щілиною для мечика.
2》 діал. Варене яйце, яким б'ються навбитки; розбите яйце.
3》 Предмет (палиця, кийок, бабка тощо), яким б'ють під час гри в бабки, лапту, городки, скраклі та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови