битюк

битю́к

див. битюг.

Значення в інших словниках

1. битюк — битю́к іменник чоловічого роду, істота кінь  Орфографічний словник української мови
2. битюк — БИТЮ́К див. битю́г.  Словник української мови у 20 томах
3. битюк — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм.  Словник синонімів української мови
4. битюк — БИТЮ́К див. битю́г.  Словник української мови в 11 томах