битюк
битю́к
див. битюг.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- битюк — битю́к іменник чоловічого роду, істота кінь Орфографічний словник української мови
- битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови у 20 томах
- битюк — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
- битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови в 11 томах