битюк

битю́к

див. битюг.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битюк — битю́к іменник чоловічого роду, істота кінь Орфографічний словник української мови
  2. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови у 20 томах
  3. битюк — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
  4. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови в 11 томах