битюк
БИТЮ́К див. битю́г.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- битюк — битю́к іменник чоловічого роду, істота кінь Орфографічний словник української мови
- битюк — див. битюг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови у 20 томах
- битюк — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови