битюк

ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Породи коней поділяють на: рисистих (запряжених), важковозів (важкозапряжених) і верхових (з енциклопедії); Однією з найкращих ваговозних порід (коней) є владимирський ваговоз (з підручника); Ех, коні!.. Могутні возовики, яким під силу змагання з потужними вантажними машинами (з журналу); Крешуть кованими копитами два вороних ломовики (М. Іщенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битюк — битю́к іменник чоловічого роду, істота кінь Орфографічний словник української мови
  2. битюк — див. битюг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови у 20 томах
  4. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови в 11 томах