битюк

битю́к

іменник чоловічого роду, істота

кінь

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битюк — див. битюг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови у 20 томах
  3. битюк — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
  4. битюк — БИТЮ́К див. битю́г. Словник української мови в 11 томах