бичувати
бичува́ти
I -ую, -уєш, недок., перех.
1》 рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати.
2》 перен. Гостро викривати, засуджувати, картати.
II -ую, -уєш, недок.
Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови