Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
благородно —
благоро́дно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
благородно —
По-лицарськи, по-козацьки, чесно < всі п. ф..
Словник синонімів Караванського
благородно —
БЛАГОРО́ДНО. Присл. до благоро́дний 1, 2. Хто ж так благородно вирішив її [Марту] просвітити? Ваш друг (В. Підмогильний); Яку психологічну ломку пережила вона, щоб благородно виконати найвище покликання жінки – стати матір'ю (Іван Ле); // у знач. пред.
Словник української мови у 20 томах
благородно —
БЛАГОРО́ДНО. Присл. до благоро́дний 1, 2. Яку психологічну ломку пережила вона, щоб благородно виконати найвище покликання жінки — стати матір’ю (Ле, Міжгір’я, 1953, 342); // у знач. присудк. сл. Се з вашого боку так гарно, так благородно! (Фр., III, 1950, 236).
Словник української мови в 11 томах