благословен

благослове́н

у знач. присудк. сл., заст.

Те саме, що благословенний 3), 4).

Значення в інших словниках

1. благословен — благослове́н прислівник незмінювана словникова одиниця у значенні присудкового слова  Орфографічний словник української мови
2. благословен — БЛАГОСЛОВЕ́Н, пред., поет. Те саме, що благослове́нний 3, 4. І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею (М. Коцюбинський); Благословен, хто може не спішить, доки хода і воля не змужніла (М.  Словник української мови у 20 томах
3. благословен — ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. благословен — БЛАГОСЛОВЕ́Н, у знач. присудк. сл., заст. Те саме, що благослове́нний 3, 4. І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею (Коцюб., II, 1955, 232); Благословен той день і час. Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами (Рильський, І, 1956, 256).  Словник української мови в 11 томах