благочинний
благочи́нний
-ного, ч., заст.
Служитель культу, що керує церквами кількох парафій.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиблагочи́нний
-ного, ч., заст.
Служитель культу, що керує церквами кількох парафій.
Великий тлумачний словник сучасної української мови