бластема

бласте́ма

-и, ж.

1》 Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень.

2》 Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини.

Значення в інших словниках

1. бластема — бласте́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бластема — 1. (мед.) пагін, паросток 2. (мед.) пухлина  Словник чужослів Павло Штепа
3. бластема — БЛАСТЕ́МА, и, ж., біол. 1. Будь-яка клітина живої тканини, здатна до новоутворень. У саламандр розгадкою є бластема, група клітин, які мають здатність перетворюватися на нові кінцівки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бластема — бласте́ма (від грец. βλάστημα – паросток, зав’язь) 1. Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2. Скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органа або його частини.  Словник іншомовних слів Мельничука