блискавка
бли́скавка
-и, ж.
1》 Видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (зображується у вигляді зигзагоподібної стріли між хмарами або хмарою та поверхнею землі).
Кульова блискавка — кулеподібний згусток плазми, що виникає під час грози.
2》 Фотоспалах.
3》 перен. Телеграма, що передається негайно.
Виконати замовлення у режимі блискавки — зробити швидко і в першу чергу.
4》 Довга механічна застібка на одягу, портфелі, сумці і т. ін. Блискавка комбінезона.
5》 Графічне позначення небезпеки ураження електричним струмом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови