бляха
бля́ха
-и, ж.
1》 тільки одн. Листове залізо, зазвичай покрите оловом або цинком.
|| Дахове залізо.
2》 Пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу.
|| Металева пластинка для прикраси.
3》 діал. Деко, лист.
Великий тлумачний словник сучасної української мови