Значення в інших словниках
-
бобилячий —
боби́лячий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бобилячий —
БОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до боби́ль. Бобиляча доля; // Належний бобилеві, такий, як у бобиля. Він [Омелько] не міг заснути і довго зітхав та перевертався з боку на бік у своїй занедбаній бобилячій хаті (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
бобилячий —
БОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до боби́ль; // Належний бобилеві. Він [Омелько] не міг заснути і довго зітхав та перевертався з боку на бік у своїй занедбаній бобилячій хаті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 49).
Словник української мови в 11 томах