Великий тлумачний словник сучасної мови

бобчук

бобчу́к

-а, ч.

Дикий мигдаль.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бобчук — бобчу́к іменник чоловічого роду дикий мигдаль  Орфографічний словник української мови
  2. бобчук — БОБЧУ́К, у́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бобчук — БОБЧУ́К, а́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічур., 1955, 40).  Словник української мови в 11 томах