бобчук
бобчу́к
-а, ч.
Дикий мигдаль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бобчук — бобчу́к іменник чоловічого роду дикий мигдаль Орфографічний словник української мови
- бобчук — БОБЧУ́К, у́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бобчук — БОБЧУ́К, а́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічур., 1955, 40). Словник української мови в 11 томах