1. Словник української мови у 20 томах

бобчук

БОБЧУ́К, у́, ч.

Дикий мигдаль.

Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобчук — бобчу́к іменник чоловічого роду дикий мигдаль Орфографічний словник української мови
  2. бобчук — -а, ч. Дикий мигдаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бобчук — БОБЧУ́К, а́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічур., 1955, 40). Словник української мови в 11 томах