1. Орфографічний словник української мови

бобчук

бобчу́к

іменник чоловічого роду

дикий мигдаль

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобчук — -а, ч. Дикий мигдаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бобчук — БОБЧУ́К, у́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бобчук — БОБЧУ́К, а́, ч. Дикий мигдаль. Дикий мигдаль, або так званий бобчук, був єдиним родичем персика, який не боявся морозів (Юним мічур., 1955, 40). Словник української мови в 11 томах