1. Орфографічний словник української мови

бобівник

бобівни́к

іменник чоловічого роду

рослина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобівник — -а, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом і трійчастими листками на довгих черешках, що росте на болотах і заболочених луках, медонос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бобівник — БОБІВНИ́К, у́, ч. Багаторічна трав'яниста рослина-медонос родини бобівникових із повзучим стеблом і трійчастими листками на довгих черешках, що росте на болотах і заболочених луках. Словник української мови у 20 томах
  3. бобівник — Бобівник, -ка м. раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97. Словник української мови Грінченка