бовкнути

бо́вкнути

-ну, -неш, док., розм.

1》 Однокр. до бовкати.

2》 З шумом упасти, зануритися у воду.

Значення в інших словниках

1. бовкнути — бо́вкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бовкнути — БО́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до бо́вкати. А було як прийде неділя або свято, як тільки бовкне дзвін, Ганна поперед всіх іде до церкви (І. Нечуй-Левицький); Одного, другого питаю, та вони [хлопці] щось мені бовкнуть та й утікають (І.  Словник української мови у 20 томах
3. бовкнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
4. бовкнути — БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. бовкнути — БО́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до бо́вкати. А було як прийде неділя або свято, як тільки бовкне дзвін, Ганна поперед всіх іде до церкви (Н.-Лев., I, 1956, 93); Якби..  Словник української мови в 11 томах
6. бовкнути — Бовкнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві. Левиц. І. 43.  Словник української мови Грінченка