бовкун
бовку́н
-а, ч.
1》 діал. Віл, якого використовують у роботі без пари.
2》 зневажл. Про відлюдкувату, мовчазну, похмуру людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибовку́н
-а, ч.
1》 діал. Віл, якого використовують у роботі без пари.
2》 зневажл. Про відлюдкувату, мовчазну, похмуру людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови