Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бовтун —
бовту́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бовтун —
(яйце) запорток (людина) див. говорун
Словник чужослів Павло Штепа
бовтун —
БОВТУ́Н, а́, ч. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Півтори кози на припоні, у запічку квочка на трьох бовтунах, сама взута, аж п'ятами світить. – Ще тобі не хазяйка? (В. Винниченко); Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця .. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко).
Словник української мови у 20 томах
бовтун —
БОВТУ́Н (зіпсоване пташине яйце з неприємним запахом), ЗА́ПОРТОК розм., РО́ЗБОВТОК розм. Бабуся Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця, пекла в шкільній грубці і їла. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко); — Я за ним не буду пити.
Словник синонімів української мови
бовтун —
БОВТУ́Н, а́, ч. Зіпсоване засиджене пташине яйце. Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця.. І ось попалися їй бовтуни… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 61).
Словник української мови в 11 томах
бовтун —
Бовтун, -на м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка