бовть

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини).

2》 розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3).

Значення в інших словниках

1. бовть — бовть вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бовть — БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води або якоїсь іншої рідини. Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (І. Нечуй-Левицький); “Бовть!” – сказала вода, ковтнувши камінчик (М. Коцюбинський). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
3. бовть — див. падати  Словник синонімів Вусика
4. бовть — БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
5. бовть — Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.  Словник української мови Грінченка