Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
богомаз —
богома́з іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
богомаз —
БОГОМА́З, а, ч., розм. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (І. Котляревський). 2. Поганий художник.
Словник української мови у 20 томах
богомаз —
ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́ тільки мн.; БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок); Лампадка ледве блимала у кутку перед образами (І.
Словник синонімів української мови
богомаз —
Богома́з, -за, -зові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
богомаз —
БОГОМА́З, а, ч. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Котл., І, 1952,170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця..
Словник української мови в 11 томах
богомаз —
Богомаз, -за м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка