Значення в інших словниках
-
божба —
божба́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
божба —
БОЖБА́, и́, ж. Присягання іменем Бога. – Я ж тобі і без божби вірю (Г. Квітка-Основ'яненко); І ніяка божба і клятьба не поможе! (Панас Мирний); Їй-богу – форма легкої божби, поширена у східноукраїнських говорах (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
божба —
ПРИСЯ́ГА (урочиста, перев. офіційна, обіцянка додержувати якихось зобов'язань, вірності комусь, чомусь), ПРИСЯГА́ННЯ, КЛЯ́ТВА, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІ́Т заст., КЛЯТЬБА заст., ЗАКЛЯ́ТТЯ заст.; БОЖБА заст. (іменем Бога).
Словник синонімів української мови
-
божба —
БОЖБА́, и́, ж., заст. Присягання іменем бога. — Я ж тобі і без божби вірю (Кв.-Осн., II, 1956, 60); І ніяка божба і клятьба не поможе! (Мирний, IV, 1955, 62).
Словник української мови в 11 томах
-
божба —
Божба, -би ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Словник української мови Грінченка