божба
БОЖБА́, и́, ж.
Присягання іменем Бога.
– Я ж тобі і без божби вірю (Г. Квітка-Основ'яненко);
І ніяка божба і клятьба не поможе! (Панас Мирний);
Їй-богу – форма легкої божби, поширена у східноукраїнських говорах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)