бони
бо́ни
I -ів, мн. (одн. бон, -а, ч.), мор.
1》 Плавуча огорожа, що застосовується в лісосплаві, а також плавучі загородження, що перешкоджають ворожим кораблям проходити з моря в гавань.
2》 Плот, до якого швартують невеликі судна.
II -ів, мн. (одн. бона, -и, ж.), фін.
1》 Кредитні документи у формі цінних паперів, за якими їх власник може отримати певну суму грошей чи інші цінності.
Казначейські бони — вид середньо- та довготривалих державних зобов'язань.
Бони державної скарбниці — те саме, що казначейські бони.
2》 Тимчасові паперові гроші малого номіналу, що випускаються в обіг для забезпечення потреби в розмінних грошах.
3》 Паперові гроші, що вийшли з обігу і стали предметом колекціонування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови