борт

ч.

1》 род. -у. Бокова стінка судна; бічна частина палуби.

2》 род. -у. Невисока стінка кузова автомашини і т. ін.

3》 род. -а. Боковий край у посуді.

4》 род. -а. Край одягу, капелюха.

5》 Огорожа хокейного майданчика.

6》 спец. Корабель, авіалайнер.

Значення в інших словниках

1. борт — борт (108) — спеціальний паз; гніздо; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. борт — Коли в родовому відмінку іменника борт варто вживати закінчення -у, а коли -а? Якщо йдеться про бік судна, автомобіля та іншого транспортного засобу, ставимо -у. Біля борту (наголос на першому складі) машини.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. борт — борт 1 іменник чоловічого роду одягу, посуду борт 2 іменник чоловічого роду судно  Орфографічний словник української мови
4. борт — (судна) облавок, (човна) з. крило.  Словник синонімів Караванського
5. борт — [борт] -ту, ор. (за) бортом, м. (на) боурту/ борт'і, мн. борти, боурт'іў два бортие (судно)  Орфоепічний словник української мови
6. борт — Борт — bort(1) — Boоrt(1), Bort — 1) Зернисті аґреґати кристалів алмазів. 2) У відношенні до кар’єру — **pit edge, flank of an open cast — *Tagebaugrenze, Tagebaurand, Tagebauwand — бічна стінка, напр., борт кар’єру.  Гірничий енциклопедичний словник
7. борт — 1. (корабел.) облавок 2. (одягу) вилог, омет, пола  Словник чужослів Павло Штепа
8. борт — БОРТ, ч. 1. род. у. Бокова стінка судна, літака і т. ін.; бічна частина палуби. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя (Леся Українка); Уже дерев'яна щогла починає хилитися набік...  Словник української мови у 20 томах
9. борт — (-у) ч.; арм. Те саме, що бетономішалка. Балабін.  Словник жарґонної лексики української мови
10. борт — I (голл. boord, нім. Bord) 1. Бокова стінка, бік судна, вантажного автомобіля, відкритого товарного вагона. 2. Передній край одягу з ґудзиками й петлями. II (голл. boort) сірі або чорні алмази з дефектами і неправильної форми зростки алмазів, що їх використовують для технічних цілей.  Словник іншомовних слів Мельничука
11. борт — Бічна стіна (бік) судна, що тягнеться від носа до корми.  Універсальний словник-енциклопедія
12. борт — викида́ти / ви́кинути за борт кого, що. Відмовлятися від кого-, чого-небудь як від непотрібного, непридатного і т. ін. Не варто викидати за борт і один з найстарших різновидів фантастики з його роллю популяризатора наукових знань.  Фразеологічний словник української мови
13. борт — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови
14. борт — БОРТ, ч. 1. род. у. Бокова стінка судна; бічна частина палуби. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
15. борт — 1. Кам'яна межа між шляховим полотном і хідником або газоном. 2. Пасіка для бджіл.  Архітектура і монументальне мистецтво
16. борт — Борт, -та м. = борть. Вх. Зн. 4.  Словник української мови Грінченка