Великий тлумачний словник сучасної мови

бригадирство

-а, с.

Посада бригадира (у 1 знач.); коло його обов'язків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бригадирство — бригади́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бригадирство — БРИГАДИ́РСТВО, а, с., розм. Посада бригадира (у 1 знач.); коло його обов'язків. На цю заяву Василь .. доводив, що йому рано думати про бригадирство (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. бригадирство — БРИГАДИ́РСТВО, а, с. Посада бригадира (в 1 знач.); коло його обов’язків. На цю заяву Василь.. доводив, що йому рано думати про бригадирство (Ю. Янов., II, 1954, 100).  Словник української мови в 11 томах