Великий тлумачний словник сучасної мови

бригадник

брига́дник

-а, ч., розм.

Член бригади (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бригадник — брига́дник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бригадник — БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (у 2 знач.). Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. бригадник — БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (в 2 знач.). Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (Донч., II, 1956, 167).  Словник української мови в 11 томах