бригадник
брига́дник
-а, ч., розм.
Член бригади (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бригадник — брига́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- бригадник — БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (у 2 знач.). Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- бригадник — БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (в 2 знач.). Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (Донч., II, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах