1. Словник української мови в 11 томах

бригадник

БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (в 2 знач.).

Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (Донч., II, 1956, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бригадник — брига́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. бригадник — -а, ч., розм. Член бригади (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бригадник — БРИГА́ДНИК, а, ч., розм. Член бригади (у 2 знач.). Більшість бригадників були в своєму робочому одязі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах