брикливий
брикли́вий
-а, -е.
1》 Який любить брикатися. Брикливий кінь.
2》 перен., розм. Норовистий, капризний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибрикли́вий
-а, -е.
1》 Який любить брикатися. Брикливий кінь.
2》 перен., розм. Норовистий, капризний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови