бринькач

бринька́ч

-а, ч., зах.

Дзвінка монета.

Значення в інших словниках

1. бринькач — див. гроші  Словник синонімів Вусика
2. бринькач — Бринькач, -ча м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. см. побрязкач.  Словник української мови Грінченка