бринькач

бринька́ч

-а, ч., зах.

Дзвінка монета.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бринькач — див. гроші Словник синонімів Вусика
  2. бринькач — Бринькач, -ча м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. см. побрязкач. Словник української мови Грінченка