бринькач

Бринькач, -ча

м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. см. побрязкач.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бринькач — -а, ч., зах. Дзвінка монета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бринькач — див. гроші Словник синонімів Вусика