1. Словник української мови Грінченка

бринькати

Бринькати, -каю, -єш

гл.

1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ.

2) Плохо играть, бренчать.

3) Дергать за струну.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бринькати — бри́нькати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бринькати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що бренькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бринькати — БРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що бре́нькати. – У Терентія є мандоліна. Ще до війни в струнному гуртку бринькав, – відповіла .. Надія (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  4. бринькати — див. грати; дзвеніти; звучати Словник синонімів Вусика
  5. бринькати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  6. бринькати — Бре́нькати і бри́нькати, -каю, -каєш бри́нькати і бре́нькати, -каю, -каєш, -кають Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бринькати — БРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Те саме, що бре́нькати. Словник української мови в 11 томах