бринькач

Бринькач, -ча

м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. см. побрязкач.

Значення в інших словниках

1. бринькач — -а, ч., зах. Дзвінка монета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бринькач — див. гроші  Словник синонімів Вусика