бриніти
брині́ти
-нить, недок.
1》 Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти.
|| Дзвінко звучати.
|| Дзижчати (про комах).
|| Дзюрчати (про воду).
2》 Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди).
3》 Блищати, виблискувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови