Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
брукіт —
брукі́т іменник чоловічого роду мінерал
Орфографічний словник української мови
брукіт —
Брукит — brookite — Brookit — мінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Склад: TiO2. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Тв. 6,0-6,5. Густина 3,9-4,1. Блиск металічний, алмазний.
Гірничий енциклопедичний словник
брукіт —
БРУКІ́Т, у, ч. Мінерал, оксид титану. Жовтувате, рівномірно розподілене забарвлення кристалів брукіту з Полярного Уралу зумовлене оксидними сполуками заліза (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
брукіт —
брукі́т мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.
Словник іншомовних слів Мельничука