брукіт
БРУКІ́Т, у, ч.
Мінерал, оксид титану.
Жовтувате, рівномірно розподілене забарвлення кристалів брукіту з Полярного Уралу зумовлене оксидними сполуками заліза (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)БРУКІ́Т, у, ч.
Мінерал, оксид титану.
Жовтувате, рівномірно розподілене забарвлення кристалів брукіту з Полярного Уралу зумовлене оксидними сполуками заліза (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)