брязкало
бря́зкало
-а, с.
1》 Брязкуча дитяча іграшка.
|| Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння).
|| Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні.
|| Брязкуча прикраса.
2》 перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою.
3》 зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало.
Великий тлумачний словник сучасної української мови