брязкач

брязка́ч

-а, ч., розм.

Дзвінка монета.

Значення в інших словниках

1. брязкач — Брязка́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -качі́, -чі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. брязкач — Брязкач, -ча м. Звонкая монета.  Словник української мови Грінченка