брязкати
бря́зкати
-аю, -аєш, недок.
1》 Ударяючись, утворювати різкі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети).
|| чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними.
2》 на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному інструменті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови