бувалий
бува́лий
-а, -е.
Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід.
|| у знач. ім. бувалий, -лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови