будитися

буди́тися

буджуся, будишся, недок.

1》 Прокидатися від сну, переставати спати.

2》 перен. Виникати, з'являтися, поставати.

Значення в інших словниках

1. будитися — буди́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. будитися — Прокидатися, просинатися, просипатися; (- силу) П. пробуджуватися, з'являтися.  Словник синонімів Караванського
3. будитися — БУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся; наказ. сп. буди́ся; недок. 1. Прокидатися від сну, переставати спати. Коли був добре п'яний, він [Іван] спав твердіше і не будився при її [Ганки] окриках (І. Франко); Ольга бачила сни, від яких будилася вся облита потом (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. будитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. будитися — БУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, недок. 1. Прокидатися від сну, переставати спати. Коли був добре п’яний, він [Іван] спав твердіше і не будився при її [Ганки] окриках (Фр., І, 1955, 92); Ольга бачила сни, від яких будилася вся облита потом (Галан, Гори..  Словник української мови в 11 томах
6. будитися — Будитися, -джуся, -дишся гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. н. п.  Словник української мови Грінченка