буйволячий

бу́йволячий

-а, -е.

Прикм. до буйвол.

Значення в інших словниках

1. буйволячий — бу́йволячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буйволячий — БУ́ЙВОЛЯЧИЙ, а, е. Те саме, що бу́йволовий. Вони [яничари] закривалися міцними щитами з дерева та буйволячих шкур (В. Малик); Є луки з буйволячих рогів і їх теж мало хто спроможний зігнути (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах